Східний орден міжнародного спів-масонства
Інформація для тих, хто запитує про масонство та спів-масонство
1. Інформація для запитувачів
2. Природа масонства
3. Жінки у масонстві
4. Коротка історія спів-масонства
5. Масонськi Cекрети
6.Причини вступу в масонство
7.Обрядові та внутрішні енергії
8.Масонство і релігія
1. Інформація для запитувачів
Що таке масонство?
ВАЛЬНЕ МАСОНСТВО, яким ми його знаємо сьогодні, існує з початку вісімнадцятого століття, коли чотири масонські ложі в Лондоні об’єдналися, щоб сформувати Велику ложу для заснування нових груп і координації їх діяльності.
Система, яку практикують ці ложі, називається спекулятивним масонством, на відміну від оперативного масонства, ремесла каменярів. Масонство поєднує концепції будівельної справи з міфом про будівництво царем Соломоном святого храму в Єрусалимі. Таким чином, це «система моралі, завуальована алегорією та проілюстрована символами». Масонство не є релігією, але включає осіб усіх релігійних традицій, а також тих, хто не має релігійної приналежності.
Однак масонство сягає ще далі в минуле, через розенкрейцерів епохи Відродження, гільдії будівельників соборів у Середньовіччі, а також трубадурів, альбігойців і тамплієрів, аж до стародавніх містерій Орфея, Ісіди та Елевсіна. Воно має символічні зв'язки з іншими подібними орденами ініціації протягом усієї історії людства, будучи головною сучасною формою стародавніх містерій.
У своїй зовнішній формі масонство - це організація людей для навчання, благодійності та соціальної співпраці та вдосконалення, а також для взаємної підтримки. Однак, у своїй внутрішній формі воно прагне за допомогою виконання стародавніх ритуалів, збалансовано розвивати та інтегрувати окремого масона, сприяти внутрішньому усвідомленню зв’язку кожного з нас із Життєвою силою Всесвіту, щоб сформувати робочу одиницю для еволюції людства в цілому, і загалом служити добробуту планети та наших ближніх.
Масонство не має доктрини. Це система символів, які впливають на спосіб життя, який веде до самовдосконалення через служіння світу. Як таке, воно сумісне з різноманітними світоглядами та релігійними чи філософськими традиціями, не обмежуючись жодною з них.
Що таке співмасонство?
СПІЛЬНЕ МАСОНСТВО виникло у Франції наприкінці дев’ятнадцятого століття, щоб виправити недолік у тлумаченні традиційних «орієнтирів», які є фундаментальними принципами масонства. Цією вадою було виключення жінок з Ордену. Незважаючи на те, що жінки вже давно допускаються до масонських практик різними способами, співмасонство віддане цілковитій рівності між статями, а також між усіма расами та релігіями. На початку 1880-х років французька ложа масонів-чоловіків вирішила послідовно дотримуватися масонських принципів рівності, і тому ініціювала жінку. В результаті цього акту сумління через кілька років у Парижі було сформовано нову ложу, з якої згодом виникло кілька орденів масонства, які однаково допускають чоловіків і жінок, а також кілька чисто жіночих орденів.
Східний Орден Міжнародного Спів-Масонства - це реформа двадцять першого століття, яка практикує традиційне масонство, але з усвідомленням його внутрішнього, езотеричного, психологічного та духовного значення як сучасного вираження Містерій. Орден приймає до свого братства всіх належним чином підготовлених осіб на рівних умовах, без різниці раси, релігії чи статі. 🔝
2. Природа масонства
Масонство — це план життя, яке, якщо йому слідувати, веде своїх посвячених до пізнання їх власної внутрішньої божественної природи та їхнього гармонійного зв’язку з усім живим на планеті. Масонське життя, якщо ним слідувати, зрештою може привести до воріт, що відкривають Шлях, яким усі люди можуть пройти до самопізнання, а також до взаємної підтримки та співпраці.
Щоб досягти духовного розкриття на будь-якому шляху, претендент повинен щиро шукати істину. Кожен з нас має здатність реалізувати свій внутрішній потенціал, про який потрібно піклуватися та підтримувати так, як зерно, посаджене в ґрунт, перш ніж він зможе вирости та розквітнути. Масонство забезпечує режим самовдосконалення в оточенні інших претендентів на Шляху. Масонство має своє духовне коріння в стародавніх містеріях і сьогодні є сучасною формою цих містерій. Кажуть, що його заснували на цій планеті Великі, представники універсальної та вічної Великої Ложі, які прийшли, щоб вести своїх молодших братів і сестер. Протягом століть масонство зберігало Стародавню Мудрість Братської Любові, Допомоги та Істини, які інакше могли б бути втраченими для людства в періоди темряви. Символи, за допомогою яких виражається ця стародавня мудрість, змінювалися з часом і місцем, оскільки цивілізації приходили і зникали, але фундаментальний задум творіння та його великі істини залишалися незмінними. Сучасне масонство є скарбницею духовних цінностей, почерпнутих з Великої Ложі, згаданої вище, яка слідує Плану Великого Архітектора.
Деякі масони не усвідомлюють глибини спадщини та духовної сили, притаманні їхнім церемоніям. Вони задоволені ідеалом братерства, етикою і благодійною діяльністю масонства. Однак, брат Вілмхерст, відомий авторитет у чоловічому ордені, сказав про природу масонства та його внутрішній зміст наступне:
«Воно проголошує той факт, що існує вищий і таємніший шлях життя, ніж той, яким ми зазвичай ступаємо. Коли зовнішній світ, його прагнення та нагороди втрачають свою привабливістя для нас, оскільки рано чи пізно це відбудетьсяь, ми змушені будемо повернутися до себе, щоб шукати і стукати в двері внутрішнього світу. Саме цьому внутрішньому світу та шляху до нього масонство обіцяє світло, намічає шлях і вказує на кваліфікацію та умови прогресу».
Спільне масонство додає дві помітні переваги до тих, які поділяють усе масонство. По-перше, воно є міжнародним, об’єднуючи людей різних культур у спільному завданні побудови духовного храму людської єдності. По-друге, воно відновлює повні масонські привілеї для жінок і, таким чином, робить важливий крок до відновлення духовної величі стародавніх містерій, в яких участь як чоловіків, так і жінок була істотним фактором. Термін «Співмасонство» було прийнято, щоб відрізнити Орден від виключно чоловічих або виключно жіночих груп і вказати, що як чоловіки, так і жінки допускаються до членства в Ордені на рівних засадах. Ці сильні сторони універсальності та рівності є важливими елементами для всієї масонської роботи.
У Східному ордені міжнародного спільного масонства працюють три ступені ремесла, а також ступені стародавнього та загальноприйнятого шотландського обряду та кілька ступенів йоркського обряду. Термін «Східний» у його назві відноситься до символічного Сходу, місця висхідного Світла, а не до географічного напрямку. Це духовне спрямування виражене в гаслі Східного Ордену: Ex Oriente Lux (Світло зі Сходу). 🔝
3. Жінки у масонстві
«Вступ жінок у масонство, рука об руку з чоловіками, сповнений найпрекрасніших передвісток майбутнього, оскільки він відновлює давній зв’язок між масонством і внутрішніми світами, відкриває стародавні канали, у яких вода життя перетворюється в потік, і ще раз проливає чисте біле світло на всіх, хто молиться про його дарування. Таким чином, масонство, відновлене й відроджене, відіграватиме велику роль у підготовці світу до майбутнього, у проголошенні та популяризації ідеалів, необхідних для його формування, у формуванні нового порядку, у якому мудрість як авторитет поєднується зі свободою та забезпечує співпрацю та прогрес. Для цієї високої мети призначене співмасонство».
Так заявила Анні Безант 33°, колишній Великий Командор Східної Федерації Співмасонського Ордену, стосовно повного повернення жінок до масонського ремесла. Участь жінок у масонській роботі не є нововведенням; це просто відновлення давньої Ландмарки або основи масонства. У містеріях Єгипту та Греції жінки та чоловіки працювали разом на рівних. Тільки в порівняно недавні століття жінки були виключені з містерій і привілеїв стародавніх обрядів, які були відроджені в наш час як масонство.
Коли перша Велика ложа сучасного масонства була організована в Лондоні в 1717 році і згодом прийняла свою конституцію в 1723 році, вона вирішила, що жінок не можна приймати до членства відповідно до суспільних звичаїв і звичаїв того часу. Однак становище жінки в соціальному, економічному, освітньому та державному житті всіх націй радикально змінилося протягом останніх кількох століть. Майже в кожній країні жінки досягли значних успіхів у досягненні рівних прав. Двері установ і професій, раніше закритих для жінок, широко відчинені, і майже скрізь жінки визнаються повноправними громадянами. Це було лише питанням часу, перш ніж жінки будуть допущені до повної участі у масонстві, як це є зараз в сучасному спільному масонстві. З часом останні залишки несправедливої дискримінації, безсумнівно, зникнуть, і вся масонська діяльність, навіть у теперішніх виключно чоловічих орденах, розподілятиметься нарівні з жінками. Про цю перспективу, брат Дж. С. М. Уорд, член виключно чоловічого ордену, каже:
««Якщо у масонстві ми володіємо цінними секретами та глибоким духовним вченням, чи маємо ми право виключати з наших храмів великі верстви людської раси? . . . Тож питання сьогодні полягає не в тому, «Чи можна жінкам довіряти масонські таємниці?», оскільки вони ними володіють. Питання полягає в тому, чи справедливо й розумно визнавати їхні претензії, як це робиться в усіх сферах життя, чи ми повинні продовжувати таврувати їх як таємні.. . . чи справедливо ми діємо, відмовляючи нашим матерям, сестрам і дружинам. . . у духовній та соціальній допомозі, яку ми самі отримуємо від масонства».
Відповідь Східного Ордену Міжнародного Спів-Масонства на запитання брата Уорда є чіткою та однозначною. Справедливість, чесність і прогрес масонства вимагають, щоб жінки мали ті самі права та привілеї, що й чоловіки. Крім того, масонська робота в її оптимальній силі та потужності вимагає, щоб чоловіки та жінки працювали разом у цілковитій рівності у масонстві, як це зараз роблять в інших цивілізованих суспільствах. 🔝
4. Коротка історія спів-масонства
У другій половині дев'ятнадцятого століття кілька французьких масонів наполягали на прийнятті жінок до масонства. Вони стверджували, що правила, прийняті в попередні століття, застаріли і що правила, які регулюють фізичні якості кандидатів, засновані лише на звичаях певного часу та місця, можуть і повинні бути змінені. Вони наголошували на освітніх перевагах і чудовій підготовці прав і обов'язків громадян, які випливають із масонського вчення.
У 1882 році важливість рівності між статями призвела до заяви Марії Дерезм, письменниці та лектора з прав жінок, на членство в ложі Les Libres Penseurs (Вільні мислителі) у Ле Пек, поблизу Парижа. Ця ложа, яка працювала під нещодавно сформованою Символічною великою ложею Франції, попросила дозволу на вступ Марії Дерезм. Отримавши відмову, ложа вийшла з Великої французької ложі та приступила до проведення Посвячення. Марію Дерезм зробили масоном у присутності великої кількості відвідувачів. Але французьке масонство ще не було готове до такого кроку вперед. Ложа Les Libres Penseurs (Вільні мислителі) втратила статус і стала бездіяльною.
Однак у 1893 році д-р Жорж Мартен, французький сенатор і рішучий прихильник фемінізму, продовжив цю роботу. Він був присутній на ініціації Марії Дерезм і знав Брата Хоуброна, який був Майстром Les Libres Penseurs за часів Посвяти Марії Дерезм. Він переконав цих двох, і разом з кількома іншими французькими масонами вони заснували нову організацію, відкриту як для чоловіків, так і для жінок. Результатом стало утворення нової Великої ложі, відданої рівності статей, і того ж року в Парижі була відкрита благочестива ложа «Права людини, співмасонство» (La Respectable Loge Le Droit Humain, Maçonnerie Mixte). Шістнадцять інших видатних французьких жінок були ініційовані, переведені та підвищені.
Анні Безант, англійка, яка була видатним борцем за права жінок,
особливо для бідних і знедолених, провідна фігура Теософського товариства, а також перша жінка і єдина неіндіанка, яка стала президентом Індійського національного конгресу, була посвячена в спільномасонський орден у Парижі. Вона повернулася до Лондона і заснувала там першу спільно-масонську ложу в англомовному світі, освячену 26 вересня 1902 року. Незабаром у Британії було засновано багато інших лож, і, коли Енні Безант подорожувала по всьому світу, її ентузіазм і розуміння внутрішньої сторони масонства поширилося в Індії, Австралії, Новій Зеландії, Південній Африці, Америці та інших частинах світу, зробивши співмасонство міжнародним органом.
Анні Безант також відновила в спільно-масонській практиці певні традиційні елементи, які були опущені у французьких роботах, такі як віра у Вищий Божественний Розум (Бога, під яким би ім’ям і під яким би образом він не був задуманий), присутність Книг Священного Закону, на яких беруться зобов’язання, і спільні великі принципи Братської Любові, Допомоги та Істини. Версія традиційного масонського ритуалу, розроблена в Індії та відома як «Ритуал Дхарми», була прийнята та стала основою для ритуалів, які використовуються в усьому світі ложами, що походять від її роботи.
Східний Орден Міжнародного Спів-Масонства безпосередньо походить від масонських лож, заснованих в результаті піонерської роботи Анні Безант для Співмасонства. Він підтримує братерські стосунки з іншими незалежними орденами, які також походять від роботи Анні Безант, наприклад, з Великою ложею масонства для чоловіків і жінок у Великій Британії. Термін «Східний» у його назві, як зазначено в іншому місці, стосується не географії, а символічного Сходу, місця світла, що сходить. Він став незалежним спільно-масонським орденом, присвяченим збереженню традиційних ідеалів масонства, відновлених Анні Безант, і продовженню роботи масонства як духовної дисципліни або форми йоги: Шлях майстра. 🔝
5. Масонськi Cекрети
Всі стародавні Містерії дотримувалися суворої таємниці щодо своєї діяльності. Наприклад, хоча містерії Елевсіна практикували понад тисячу років і мали величезну кількість посвячених, не збереглося жодних історичних записів про те, що саме відбувалося в цих містеріях. Було запропоновано кілька причин таємниці, яка оточує містерії та масонство.
У різні періоди історії містерій, які є набагато давнішими за записану історію, учасників Школ містерій переслідували могутні, догматичні та часто корумповані інтереси. З цієї причини неофіти Містерій були змушені перебувати під землею, щоб вони могли безпечно займатися своїм ремеслом і переслідувати свої цілі самосинтезу та досягнення мудрості. Оскільки вони зазвичай збиралися групами для взаємної підтримки, їм потрібна була таємниця, щоб уникнути розкриття та переслідувань.
У середньовічній Європі оперативні каменярі хотіли захистити своє ремесло від експлуатації некомпетентними робітниками, і вони також надавали ремеслу та інструментам своєї торгівлі приватне символічне, моральне та езотеричне значення. Вони прийняли таємницю, щоб посилити символізм свого ремесла та переконатися, що зловмисники не навчилися навичкам їхньої роботи. Згодом оперативні або практикуючі масони допускали до своїх лож деяких джентльменів, які цікавилися архітектурою та символікою. Таким чином, мистецтво і ремесло масонства набули спекулятивної форми, використовуючи символічні інструменти та масонську термінологію як орієнтири для розвитку внутрішнього життя, а масонські таємниці стали способом говорити про внутрішній духовний розвиток.
Сьогодні таємниця масонства має передусім символічний характер. Багато життєвих переживань неможливо передати словами, щоб повідомити про них іншим. Досвід духовного відкриття, пробудження до Реальності в кожному з нас, досвід, який покликане викликати масонство, є поза межами мови. Ці переживання символізуються об’єктами, діями та легендами масонства, але їх неможливо адекватно й прямо виразити словами. Масонські таємниці є символами того, що неможливо висловити, — масонського духовного досвіду. Масонські секрети є символічними замінниками реального досвіду, який чекає на масона під час внутрішніх ініціацій, які є справжнім змістом масонства. 🔝
6.Причини вступу в масонство
Люди стають масонами з багатьох різних причин. У кожного масона, безсумнівно, є своя причина або набір причин для вступу до Ордену, але, якими б не були їхні початкові мотиви, усі масони поділяють певні ідеали та прагнення братерства, милосердя та правди. Крім того, усі Спів-Масони поділяють переконання щодо рівності статей, і члени Східного Ордену Міжнародного Спів-Масонства приділяють особливу увагу внутрішньому духовному життю масонства та його застосуванню до життя.
Однією з причин вступу в масонство, а точніше у спів-масонство, є сприяння світовому прогресу. Це засіб служіння людству. Енергія, створена зустріччю спільно-масонської ложі, вивільняючись наприкінці зустрічі, додає чисту та могутню духовну силу внутрішнім планам на благо будь-кого, хто цього потребує.
Ще одна причина для вступу в масонство полягає в тому, що воно пропонує метод оволодіння своєю емоційною, розумовою та духовною природою.
Співмасонська система самопізнання має справу із застосуванням порядку, знання, сили та симетрії до тих аспектів природи людини, які перебувають у стані дисгармонії або плутанини. Це систематичний науковий підхід до цілісності, на який вказує масонська аксіома «Ordo ab Chao» — порядок із хаосу. 🔝
7.Обрядові та внутрішні енергії
З певної точки зору, масонство можна вважати таємницею. Те, що ми називаємо таємницею, насправді є наукою, яку ми ще не розуміємо. Телевізійна трансляція чи Всесвітня павутина були б найглибшою загадкою для людей триста років тому, тому що вони не розуміли принципів, пов’язаних із цим. Подібним чином багато людей сьогодні не розуміють принципів, пов’язаних з певними природними силами, вплив яких вони називають таємницею або неймовірністю.
Масонський ритуал у цьому сенсі містичний. Це контроль і використання, за допомогою церемоніальних процедур, вищих енергій на благо людства через полегшення страждання та ілюзії світу (таким чином встановлюючи порядок із хаосу).
«Масонство — це містична система, заснована в глухих епохах минулого тими духовними вчителями, які були провідниками нашого дитячого людства, яка сьогодні залишається чашею мудрості, незмінною у своїй внутрішній потенції, завжди доступною для всіх, хто шукає. Початківець, який вступає до масонської ложі, має цю чудову можливість знайти стародавній шлях, але ці «двері, що ведуть до Нескінченності», відкриються лише для кандидата, чиє найглибше прагнення до духовного розуміння».
Масонство також є розквітом групової свідомості та групової взаємодії. Наші людські проблеми егоїзму, жадібності, упереджень і насильства можна вилікувати лише усвідомленням того, що всі ми пов’язані один з одним і є єдиною життєвою енергією в багатьох різних формах. Це усвідомлення прийде з нових духовних енергій, які скеровують еволюцію людства. Групова свідомість і взаємодія можуть проявлятися в кожній сфері людської діяльності. Фокус зміщується з однієї особи на всіх нас, розділяючи однаково – фундаментальний принцип масонства.
Майбутнє людства є очевидним у спільно-масонській ложі. У добре функціонуючій ложі гармонія мети та відданості поєднуються, щоб утворити ідеальний синтез співпраці. Новий порядок віків («novus ordo seclorum», як його називає Велика Печатка Сполучених Штатів) доступний для нас, і співмасонство, весінній проросток цього нового циклу, є прикладом шляху, на якому чоловіки та жінки можуть поділитися своїми зусиллями, щоб привести новий порядоку життя через «таємниці та привілеї стародавнього масонства». 🔝
8.Масонство і релігія
Сучасне масонство почалося на Заході, зокрема в Англії, і тому є іудео-християнським за своїм походженням і, зокрема, єврейським за символікою своїх ремісничих ступенів.
Незважаючи на цю історію, масонство не обмежується жодною релігією та не ототожнюється з нею, але історично й наполегливо воно було вільним як від будь-яких політичних чи релігійних втручань. Люди будь-якої віри (або жодної) вітаються в масонській ложі».
Однак масонство, звичайно, не є нерелігійним. Менлі П. Холл (1901-1990), масон і плідний автор, прокоментував це у своїй книзі «Втрачені ключі масонства», в якій він пише:
«Масонство, хоч і не є релігією, по суті релігійне. Більшість його легенд і
алегорії мають сакральний характер. . . . [В одній із цих легенд, дванадцять] Товариші-майстри досліджують чотири точки компаса. Хіба ці дванадцять не є дванадцятьма великими світовими релігіями, кожна з яких шукає свій власний шлях для того, що було втрачено в минулих віках і пошуки якого є правом людини за народженням? . . . Усі, хто намагається досягти майстерності шляхом конструктивних зусиль, є масонами в душі, незалежно від релігійної секти чи переконань. . . .
Масонство - це філософія, яка, по суті, не вірить. . . . Справжній масон не пов’язаний віросповіданням. З божественним освітленням своєї ложі він усвідомлює, що як масон його релігія має бути універсальною. . . . Він поклоняється кожній святині, вклоняється перед кожним вівтарем, будь то в храмі, мечеті чи соборі, усвідомлюючи своїм справжнім розумінням єдність усієї духовної Істини».
Східний Орден, зокрема, визнав взаємну відповідність і повагу між масонством і всіма великими релігіями світу. 🔝